Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні оприлюднила нову доповідь від 20 березня, у якій детально описує механізми тиску Російської Федерації на цивільне населення окупованих територій. Експерти наголошують, що Москва свідомо запровадила дискримінаційні заходи, які фактично виштовхують українців з їхніх домівок. Створені агресором примусові умови не лише спричинили масовий виїзд тисяч людей, а й стали непереборним бар’єром для тих, хто мріє повернутися назад.
Російська влада розгорнула масштабну кампанію з насадження свого громадянства та законодавства. Окупаційна політика вимагає від місцевих мешканців не лише отримання паспортів РФ, а й проходження служби у збройних силах країни-агресора. Окрім цього, запроваджені правові норми суворо обмежують базові свободи людини, змушуючи населення жити в атмосфері постійного контролю та репресій.
Голова Моніторингової місії ООН Даніель Белль підкреслила, що хвиля міграції охопила всі верстви суспільства. Серед тих, хто покинув окуповані регіони, опинилися лікарі, вчителі, правозахисники, духовенство та навіть персонал атомних електростанцій. Усі вони мали різні професії та життєвий досвід, але виїхали з єдиної причини: через неможливість або категоричне небажання миритися з незаконними вимогами загарбників.
У доповіді наводяться цифри, що вражають. Понад 870 тисяч внутрішньо переміщених осіб наразі позбавлені можливості повернутися до власних домівок через репресивну політику Кремля. Будь-яка спроба повернення сьогодні пов’язана з необхідністю повної відмови від своєї ідентичності та переходу в правове поле держави-окупанта.
Даніель Белль акцентувала, що для безпечного перебування на загарбаних землях українцям нав’язують чуже громадянство та примушують віддавати дітей до шкіл з російською програмою викладання. Окупанти вимагають повного припинення будь-яких проявів української культури. Також від людей очікують дотримання законів РФ, які жорстко цензурують свободу слова, релігійні переконання, а також питання гендерної ідентичності та орієнтації.
Варто зазначити, що діяльність ООН щодо документування злочинів РФ є систематичною. Раніше представники Організації вже давали оцінку іншим аспектам російської агресії. Зокрема, Незалежна міжнародна комісія прямо назвала депортацію та насильницьке зникнення українських дітей злочином проти людяності. На основі розслідувань за минулий рік правозахисники продовжують формувати доказову базу воєнних злочинів, включаючи незаконне утримання неповнолітніх та затримку в їхній репатріації.
