У суботу, 13 грудня, у Парижі відбудеться зустріч представників США, України та провідних європейських держав, присвячена обговоренню мирної ініціативи президента Дональда Трампа. Переговори відбудуться на тлі активної дипломатичної мобілізації та суперечливих заяв щодо майбутнього врегулювання російсько-української війни.
Як зазначають посадовці, участь у зустрічі візьмуть радники з національної безпеки України, Франції, Німеччини та Великої Британії. Від США очікували присутності держсекретаря Марко Рубіо, який раніше очолював делегацію у Женеві, однак його участь досі не підтверджена. Останні тижні переговори з українською стороною ведуть посланець Трампа Стів Віткофф та радник Джаред Кушнер.
Україна та європейські союзники також домагаються спільної телефонної розмови з Трампом. Цей дзвінок має стати елементом узгодження позицій, однак його дата поки що не визначена.
Передісторія перемовин
Зустріч у Парижі стане продовженням дипломатичних контактів, які активізувалися після телефонної розмови між Трампом та лідерами Франції, Німеччини та Великої Британії. Канцлер Фрідріх Мерц підкреслив, що під час розмови всі три європейські лідери наголосили Трампу на незмінній позиції: лише Україна має право ухвалювати рішення щодо своїх територій.
Мерц зазначив, що розмова була конструктивною і сторони висловили взаємну повагу.
Сам Трамп охарактеризував дискусію інакше, заявивши, що учасники “обговорювали Україну досить різкими словами”.
Контакти зі стороною РФ
Минулого тижня у Москві відбулася зустріч американських представників Віткоффа і Кушнера з Володимиром Путіним. На ній обговорювали можливі параметри мирної угоди. Путін підтвердив, що російська сторона не погодилася з частиною пунктів американського плану.
Після цього українська делегація у США продовжила діалог з командою Трампа. Переговори тривали кілька днів, але узгоджених рішень поки що немає.
Позиції сторін і подальші ризики
В інтерв’ю Politico Трамп заявив, що Росія нині перебуває “без сумніву” у сильнішій переговорній позиції, ніж Україна, тому радить українському президенту погодитися на американську мирну ініціативу, яка передбачає значні поступки з боку Києва.
Українські та європейські чиновники, як і раніше, ставляться до підходу російської сторони з великою недовірою. Вони наголошують, що Москва не демонструє жодних ознак готовності до чесних переговорів. Американський Інститут вивчення війни також послідовно заявляє: мета Кремля полягає не у компромісі, а в примушенні України до капітуляції.
У цьому контексті паризька зустріч може стати ключовою спробою союзників скоординувати реакцію на мирну ініціативу Трампа та сформувати єдину лінію поведінки на подальших переговорах.
