У 2025 році Івана Купала українці святкуватимуть у ніч з 23 на 24 червня. Зміна дати пов’язана з переходом православних церков на новоюліанський календар — після цього більшість релігійних свят стали відзначати на 13 днів раніше, ніж раніше.
Свято Івана Купала здавна вважалося одним із найбільш магічних і очікуваних в українській культурі. Воно поєднало дохристиянські обряди, віру в силу природи й символи оновлення. Наші предки вважали: щоб отримати щедрий врожай, необхідно задобрити стихії. Саме на це були спрямовані головні традиції свята.
- купання у річці або озері;
- установлення та спалення «купальського деревця»;
- плетіння та пускання віночків на воду;
- стрибки через вогнище;
- обряди очищення від злих сил;
- пошук легендарної квітки папороті.
Етнологиня Наталія Громова зазначає, що кожен обряд має власне регіональне трактування, проте всі вони спрямовані на очищення, пошук кохання та захист від негараздів.
Вода і вогонь: дві стихії Купальської ночі
Особливої магії святу додає купання у водоймах. У деяких селах молодь занурювалася у річку під час чи після вечірніх гулянь, часто слідкуючи, щоб це відбувалося «на рівні з сонцем» — такий обряд вважався очищувальним. У інших регіонах, навпаки, купання було під суворою забороною, адже вірили: вода у цю ніч може «забрати» того, хто зайде до неї задля ритуалу.
Стрибки через купальське вогнище — ключова дія святкувань. Для обряду розпалювали велике багаття, до якого першими підходили найсміливіші. Вогонь мав бути «живим», тобто отриманим тертям. Якщо хлопець і дівчина стрибали разом і не роз’єднували рук — вірили, що вони залишаться парою. Якщо ж під час стрибка одяг загорявся — це вважалося поганою прикметою.
Купальські віночки: про любов і долю
Дівчата на Купала традиційно плели вінки з польових квітів, надаючи кожному свою таємну настанову. Вінки пускали по воді, уважно стежачи, як вони пливуть. Вважалося, що напрямок руху віночка пророкує долю дівчини: якщо вінок зупиняється — коханий не одружиться, а якщо тоне — це дуже тривожний знак.
Хлопці ж іноді допомагали «направляти» віночки, вірячи, що можна вплинути на свою долю. Усе дійство супроводжувалося піснями, жартами, ворожінням.
Свято Купала і сьогодні зберігає особливу атмосферу, об’єднуючи людей навколо вогню, води й старовинних українських традицій.
