Служба безпеки України офіційно оголосила підозру Андрію Мальгіну – колаборанту, який керував масштабним пограбуванням Херсонського художнього музею імені Олексія Шовкуненка. Про деталі кримінального провадження та роль фігуранта у воєнних злочинах Росії повідомили у пресцентрі відомства.
Слідчі дії підтвердили, що саме Мальгін, перебуваючи на посаді так званого директора «Центрального музею Тавриди» в окупованому Криму, координував вивезення культурних цінностей на початку листопада 2022 року.
Упродовж лише двох днів під наглядом підозрюваного загарбники завантажили у вантажівки та вивезли 10 тисяч 785 експонатів. Ця операція була частиною масового мародерства, яке росіяни влаштували, тікаючи з правобережжя Херсонщини під тиском українського контрнаступу.
Викрадені колекції спочатку транспортували на окуповану територію лівого берега, після чого вони опинилися в Криму. Історія зради Мальгіна розпочалася ще у 2014 році, коли він підтримав анексію півострова та негайно перевів свій музей під юрисдикцію агресора.
З початком повномасштабного вторгнення фігурант активно долучився до ліквідації української культурної спадщини на новозахоплених територіях. Зараз йому заочно інкримінують порушення законів та звичаїв війни, а правоохоронці готують документи для оголошення зловмисника у міжнародний розшук.
Нагадаємо, що загальні втрати художнього музею в Херсоні та його новокаховської філії оцінюють у майже 15 тисяч об’єктів. Сміливі городяни, ризикуючи власним життям, змогли таємно зафільмувати процес вивезення шедеврів світового рівня, серед яких були полотна Айвазовського та Врубеля.
Російські військові не обмежувалися державними фондами. Окупанти здійснювали цілеспрямовані рейди на приватні колекції місцевих знавців старовини та антикварні лавки, фактично перетворивши Херсонщину на зону тотального культурного розкрадання.
Ситуація в Херсоні є частиною системної політики РФ – раніше подібна доля спіткала Маріуполь. Навесні 2022 року звідти вивезли понад дві тисячі цінних предметів, включаючи унікальні рукописи та стародавні ікони, що належали місцевій громаді понад два століття.
