Автоматичне надання притулку військовозобов’язаним українцям може незабаром припинитися. Таку резонансну ініціативу наразі розглядають у Євросоюзі. Під час брюссельських дискусій лідери думок розділилися на два протилежні табори. Дипломатичний компроміс поки що не знайдено.
Найрадикальнішу позицію зайняла німецька сторона. Глава МВС Німеччини Александер Добріндт висловив готовність продовжувати загальну директиву лише на нових умовах. Берлін пропонує повністю позбавити чоловіків мобілізаційного віку автоматичного прихистку. Натомість їм доведеться проходити тривалу стандартну процедуру для набуття статусу біженця.
Швеція солідарна з цією ініціативою. Міністр міграції країни Йоган Форсселль вважає такий крок справедливим. Стокгольм відкрито заявляє, що для перемоги у війні Києву критично необхідно залучати більше людей. Саме тому шведський уряд називає розумним скасування пільг для порушників правил виїзду.
«У цій війні потрібно воювати й у ній потрібно перемогти. А для цього, звісно, дуже важливо, щоб більше чоловіків залишалися в Україні та воювали. Тому так – це те, що ми також могли б підтримати», – сказав він.
Суперечки довкола мобілізаційного віку та нових правил
Сусідня Польща теж солідарна у питанні обмежень. Заступник міністра внутрішніх справ Мацей Душчик підтвердив готовність Варшави підтримати санкції проти військовозобов’язаних осіб. Проте польська сторона категорично відкидає ідею ділити Україну на безпечні чи небезпечні географічні зони.
Обговорювані рамки вже мають конкретні цифри. Єврокомісар із внутрішніх справ Магнус Бруннер зазначив, що мова йде про громадян віком від 23 до 60 років. Чиновник сподівається на досягнення швидкої згоди між столицями. Дискусії тривають.
Балтійський опір та позиція Люксембургу
Таллінн виступив проти різких кроків. Керівник МВС Естонії Ігор Таро переконаний, що чинний механізм прихистку має діяти без коригувань. Балтійська країна наполягає на обов’язковому узгодженні будь-яких нововведень безпосередньо з офіційним Києвом.
Люксембург підтримав естонських колег. Міністр внутрішніх справ Леон Глоден наголосив на важливості збереження базових європейських принципів солідарності. Маленька держава вимагає автоматичного подовження статусів для всіх утікачів від війни без винятків за статтю.
Озвучені позиції міністри та представники урядів продемонстрували перед засіданням Ради ЄС у Люксембурзі 4 червня. Наразі Єврокомісія розглядає подовження дії гуманітарного документа до березня 2028 року. Діючим біженцям статус планують автоматично зберегти ще на рік.
Остаточного вердикту під час сьогоднішньої зустрічі ухвалено не буде. Профільне відомство збере аналітику та підготує фінальний проєкт рішення до кінця липня. Повідомляє кореспондентка Радіо Свобода Олена Абрамович.
