Німецький канцлер Фрідріх Мерц під час Конференції з відновлення України у польському Гданську виступив із потужною промовою про примирення. На тлі відсутності українського президента, який проігнорував захід через історичну суперечку з Варшавою, політик наголосив, що безпека України є фундаментом її відбудови. Мерц запевнив у продовженні постачання сучасних систем ППО, додавши, що захист Києва є гарантією безпеки всього європейського континенту. Європейські лідери закликають партнерів стояти пліч-о-пліч заради свободи.
Організатори зібрали у Гданську більшість європейських лідерів, проте Володимир Зеленський на захід не приїхав. Україну представляє прем’єр-міністерка Юлія Свириденко. Напередодні візиту Зеленський закликав до конструктивних відносин. Конференція з відновлення продемонструвала глибоку кризу в українсько-польських відносинах.
Німецький лідер розпочав виступ із символічного нагадування про жахливі злочини нацистів проти поляків. Попри трагічне минуле, Німеччина та Польща змогли досягти історичного компромісу. Мерц звернувся безпосередньо до польського прем’єра Дональда Туска. Він згадав, що саме тут 87 років тому почалася Друга світова війна. Тридцять п’ять років тому сторони підписали Договір про добросусідство.
Канцлер підкреслив, що цей досвід доводить можливість миру та дружби після найстрашніших трагедій. Він висловив глибоку вдячність польському народу за здатність прощати. Сьогодні європейці захищають не просто добробут. Вони спільно оберігають свободу Європи.
Саме тому Захід солідарний з Києвом.
Дипломатичний скандал спалахнув після рішення польського президента Кароля Навроцького від 19 червня. Він позбавив Володимира Зеленського найвищої нагороди — Ордена Білого орла. Причиною став указ українського лідера про найменування військового підрозділу на честь «героїв УПА». Польське суспільство вважає УПА відповідальною за жорстокі злочини проти своїх громадян під час Другої світової війни.
Реакція Києва була демонстративною. Зеленський 20 червня повернув орден «Новою поштою». Водночас він зазначив, що Україна залишається відкритою до співпраці. Пізніше в інтервʼю ТСН Зеленський назвав дії Навроцького внутрішньою політичною боротьбою у Польщі. Варшава будь-який зв’язок із виборами заперечує.
Суперечлива історія спротиву
Українська повстанська армія була створена 14 жовтня 1942 року для відновлення незалежності. Націоналісти прагнули виснаження СРСР та Німеччини у війні. Організація ОУН(б) координувала розрізнені збройні загони. Головною метою декларували побудову соборної держави на всіх етнічних територіях. Армія використовувала партизанську тактику.
Військові воювали на два фронти — проти нацистів та радянської влади. Окупаційний керівник Еріх Кох визнавав дії УПА антинімецьким повстанням. Збройні сутички тривали до серпня 1944 року. Це підтверджують звіти радянських партизанів. При цьому лави армії об’єднували не лише українців, а й євреїв та росіян. Озброєння було виключно трофейним.
Командували армією Дмитро Клячківський, Роман Шухевич та Василь Кук. Останній бій із НКВС відбувся під час придушення угорського повстання 1956 року. Окремі вояки чинили опір до 1967 року.
Радянська пропаганда тривалий час таврувала повстанців як нацистських колаборантів. У 2014 році Росія офіційно визнала організацію екстремістською. Сусідня Польща також має виключно негативне ставлення до цих подій. Сейм у 2016 році кваліфікував дії УПА на Волині як геноцид польського населення.
Історичні дані демонструють жахливі масштаби міжнаціонального конфлікту на Волині. Радіо Свобода детально аналізує Волинську трагедію. Окрім УПА, в регіоні діяли загони «Бульби»-Боровця, «мельниківці» та радянські партизани. У каральних акціях брали участь німці, а також місцеві поліцаї з числа українців і поляків.
Документи СБУ фіксують у Західній Україні загибель 30 327 поляків та знищення 240 селищ. Українські втрати становлять 16 523 особи та 115 населених пунктів. Проте Інститут національної пам’яті Польщі наводить зовсім інші цифри. Польська сторона вважає УПА причетною до загибелі близько 100 тисяч своїх громадян.
Сучасне українське суспільство радикально змінило своє ставлення до повстанського руху. Раніше погляди коливалися між визнанням борців та звинуваченнями у колабораціонізмі. Після Революції гідності ставлення стало переважно позитивним. Із 2015 року вояки мають офіційний статус борців за незалежність. Згодом, у 2018 році, закон прирівняв їх до учасників бойових дій.
Опитування осені 2023 року зафіксувало рекордну підтримку історичної пам’яті. Для двох третин громадян УПА стала головним символом захисту суверенітету.
Програмна директорка Центру досліджень визвольного руху Ярина Ясиневич підтверджує серйозну переоцінку минулого. Понад 70% українців вважають цю історію ключовим досвідом традиції спротиву агресору. Історія повстанців об’єднує країну.
