Через блокування технічної можливості вивозити нафту з ключових морських хабів Росія вже втратила близько 1,7 мільярда доларів. Владислав Власюк, уповноважений президента України з питань санкційної політики, зазначив, що цей фінансовий дефіцит виник внаслідок обмеження експорту через Новоросійськ та два стратегічні порти на Балтиці.
Водночас агресор намагається компенсувати збитки завдяки коливанню цін на світовому ринку та реалізації сировини, яка вже перебувала в танкерах у морі на момент введення обмежень. Основним покупцем такої нафти стала Індія. При цьому Власюк підкреслив: жодного звʼязку між американською санкційною політикою та ціновими показниками на нафту наразі не зафіксовано.
Загальна динаміка нафтових доходів РФ демонструє стабільне падіння порівняно з періодом до повномасштабного вторгнення. Якщо лютий став для Кремля місяцем рекордно низьких прибутків (близько 9 мільярдів доларів), то в березні ситуація дещо стабілізувалася.
Уповноважений скептично оцінив повідомлення про березневий дохід у 14 мільярдів доларів, назвавши цю цифру завищеною. На його думку, реальна сума становить близько 12 мільярдів. Це більше за лютневі показники, проте все ще значно менше за 15 – 17 мільярдів доларів, які Москва отримувала щомісяця до активізації санкційного тиску в жовтні.
Удари по інфраструктурі призвели до фактичного паралічу окремих експортних вузлів. Починаючи з 4 квітня, рух танкерів у деяких портах повністю зупинився – жодне судно не зайшло на завантаження і не вийшло у рейс.
Аналогічна криза спостерігалася в порту Усть-Луга, де відвантаження на початку квітня майже не проводилися. Певне відновлення активності демонструє лише Приморськ, де добовий трафік наразі становить у середньому два танкери.
У відповідь на загрозу затримання суден з боку союзників, зокрема Великої Британії, РФ почала використовувати військові кораблі для ескортування тіньового флоту. Власюк класифікує таку поведінку росіян як пряму ескалацію, що свідчить про серйозне занепокоєння Москви планами партнерів України щодо фізичного зупинення нелегальних перевезень.
Офіційний Київ закликає міжнародну спільноту активніше застосовувати норми права для боротьби з тіньовими схемами. Йдеться про примусові зупинки суден для перевірки страховок, прапорів та технічної документації. Ефективність таких заходів підтверджує досвід Швеції, де через серйозні порушення вже затримали два танкери – Sea Owl та Caffa.
Додатковим інструментом тиску стало рішення Франції, яка 9 квітня посилила фінансову відповідальність за порушення санкцій у сфері морської логістики. Такі кроки мають стати сигналом для власників тіньового флоту про неминучість покарання за співпрацю з агресором.
