Екстрадиції не буде. Російський археолог Олександр Бутягін, якого Україна прагнула притягнути до відповідальності, опинився серед учасників обміну між кількома країнами.
Його передали у форматі «п’ять на п’ять», який відбувся 28 квітня на білорусько-польському кордоні. Разом із ним у схемі фігурувала ще одна особа – дружина російського військового, що служить у Придністров’ї. Натомість, за даними російської сторони, було звільнено двох офіцерів спецслужб Молдови.
Це рішення фактично поставило крапку у процедурі, яка ще нещодавно рухалась у протилежному напрямку. Адже у березні варшавський суд підтримав запит Києва і дозволив екстрадицію Бутягіна.
Втім, розвиток подій змінився різко. Польща відмовилась від передачі археолога українській стороні, і він став частиною ширшої геополітичної домовленості.
В Україні його підозрюють у причетності до незаконних археологічних робіт у Криму після 2014 року. Йдеться про розкопки без погодження з українською владою, що розцінюється як шкода об’єктам культурної спадщини.
За оцінками слідства, збитки перевищують 201,6 мільйона гривень – це близько 4,8 мільйона доларів. У разі доведення вини йому могло загрожувати до п’яти років ув’язнення.
До затримання Бутягін працював у структурі Ермітажу, очолюючи напрямок давньої археології Північного Причорномор’я. Багато років він керує дослідженнями на території Мирмекію – античного поселення в районі сучасної Керчі.
Його затримали у Варшаві в грудні 2025 року. Тоді він перебував у Польщі транзитом, повертаючись із Нідерландів, де читав лекції.
Окрім нього, однією з найпомітніших фігур обміну став журналіст Анджей Почобут. Він провів у білоруському ув’язненні понад два роки – з березня 2021-го. У 2023 році його засудили до восьми років колонії за звинуваченнями, пов’язаними з висвітленням політичних подій.
Почобут співпрацював із польськими медіа та залишався символом напруження між Мінськом і Варшавою. Його звільнення стало одним із ключових моментів цієї угоди.
Тим часом російське МЗС відреагувало на затримання Бутягіна різко ще раніше. У Москві заявляли, що звинувачення проти нього є безпідставними, і наголошували на його статусі відомого науковця, який десятиліттями працює на Керченському півострові.
Історія, що починалась як кримінальне провадження, завершилась політичним рішенням. І тепер вона має значно ширший контекст, ніж просто справа одного археолога.
