Риторика Кремля щодо можливого мирного врегулювання дедалі більше розходиться з публічними сигналами, які Росія адресує Заходу. Аналітики Інституту дослідження війни дійшли висновку: вимоги Москви не обмежуються східними областями України і мають значно ширший геополітичний характер.
У звіті за 27 січня експерти звертають увагу на заяви російських посадовців, які суперечать тезі про те, що Донбас є нібито головним і єдиним предметом переговорів. Для внутрішньої аудиторії у Росії озвучуються зовсім інші пріоритети, ніж ті, що транслюються західним столицям.
ISW нагадує: попри слова окремих російських переговірників про можливість миру в разі виходу українських військ із Донбасу, військове і політичне керівництво РФ регулярно апелює до ширших територіальних претензій.
Зокрема, у своїй доповіді 27 січня начальник Генштабу РФ Валерій Герасимов неодноразово згадував так звані буферні зони:
- у Харківській області;
- у Сумській області;
- у Дніпропетровській області.
Російська сторона пояснює необхідність таких зон захистом окупованих районів Луганщини та Донеччини. Водночас остання публічна версія 20-пунктного мирного плану США, України та Європи передбачає повне виведення російських військ із півночі України та Дніпропетровщини.
Аналітики також звертають увагу: претензії Кремля виходять далеко за межі українського питання. Про це прямо говорять заяви керівників російських силових структур і парламенту.
“Мирне врегулювання має бути спрямоване на усунення корінних причин війни”, – заявив голова Служби зовнішньої розвідки РФ Сергій Наришкін в інтерв’ю російським державним ЗМІ.
У схожому ключі висловився і заступник голови комітету з оборони Держдуми Олексій Журавльов, заявивши, що Донбас не є головною проблемою, і поставивши питання про подальші дії Росії щодо НАТО та так званого “українського неонацизму”.
ISW підкреслює: ці формулювання фактично повторюють вимоги Кремля 2021-2022 років, які включали:
- припинення розширення НАТО;
- повернення Альянсу до кордонів 1997 року;
- зміну демократично обраної влади України на режим, прийнятний для Москви.
У звіті також згадується позиція російських ультранаціоналістичних медіа, які відкрито пов’язують територіальні вимоги на сході України з глобальнішими воєнними цілями. Зокрема, порушується питання, чому Кремль говорить про виведення українських військ із Донбасу, але не згадує Запорізьку та Херсонську області.
Окремі російські “воєнкори” стверджують, що навіть у разі відходу ЗСУ з Донбасу Москва погодиться лише на тимчасове припинення вогню, щоб надалі просувати вимоги щодо “денацифікації” та “демілітаризації”.
На думку ISW, Кремль активно використовує інформаційні інструменти, намагаючись досягти того, чого не може забезпечити на полі бою.
“Зусилля когнітивної війни мають на меті забезпечити превентивну капітуляцію України і досягти перемоги над усією країною не військовим шляхом”, – зазначають аналітики.
В Інституті дослідження війни підсумовують: заяви російських чиновників, орієнтовані на внутрішню аудиторію, чітко демонструють, що Москва не задовольниться миром, який не відповідатиме всьому комплексу її вимог. Саме це, на думку експертів, і залишається головною перешкодою на шляху до реального завершення війни.
