Україна зробила невеликий, але важливий крок вперед у боротьбі з корупцією: у новому Індексі сприйняття корупції від Transparency International країна піднялася на одну сходинку — до 104 місця зі 182 можливих. Результат за 2025 рік склав 36 балів зі 100. Для держави, яка переживає війну та масштабні виклики, навіть такі зміни є знаковими.
За підсумками минулого року, Україна випередила власний результат — у 2024-му було 105 місце. Прогрес невеликий, проте він зафіксований офіційно. Автори рейтингу підкреслюють: у країні діє сталий громадський контроль, а громадські організації, журналісти й суспільство змогли захистити незалежність ключових антикорупційних органів, попри численні труднощі.
“Незважаючи на ці виклики, деякі країни демонструють, що зміни досяжні, коли громадянський простір та незалежні інституції захищені. В Україні (36) постійний тиск з боку неурядових організацій, громадськості та журналістів допоміг просунути реформи управління”, – йдеться у звіті TI.
Transparency International наголошує: у 2025 році громадянське суспільство захистило антикорупційну систему, а профільні органи змогли не лише збільшити кількість розслідувань, а й домогтися вироків навіть у політично чутливих справах, зокрема щодо закупівель і оборони.
Водночас, виклики залишаються. Міжнародні експерти зазначають: для ефективного захисту публічних фінансів, особливо тих, що спрямовані на оборону та відбудову, Україні потрібні додаткові реформи, аби уникнути нецільового використання.
Місцевий осередок Transparency International уточнює, що Україна могла б продемонструвати кращий результат, якби не «суттєве гальмування євроінтеграційних реформ та виконання міжнародних зобов’язань, які залишаються основними драйверами змін у країні».
Як працює Індекс сприйняття корупції
Індекс сприйняття корупції (CPI) формується із 1995 року. Це не статистика про кількість корупційних злочинів, а відображення рівня сприйняття проблеми експертами та аналітиками. Методика охоплює 13 незалежних досліджень, у яких оцінюють такі аспекти як:
- запобігання хабарництву та розкраданню публічних коштів
- наявність кумівства в органах влади
- ефективність роботи антикорупційних органів
- захист викривачів, журналістів і слідчих
- відкритість доступу до інформації
- наявність законодавства для запобігання конфлікту інтересів
Цьогоріч у рейтингу особливу увагу привернули країни із жорсткою авторитарною владою, як-от Росія, що отримала лише 22 бали та посіла 157 місце. TI застерігає: такі режими не лише культивують власну корупцію, а й підривають демократичні інституції в сусідніх державах.
Україна ж продовжує утримувати напрям на прозорість, попри складнощі на шляху до реформ. Фахівці підкреслюють: ключем до справжніх змін залишається захист громадянського суспільства та політична воля до виконання зобов’язань перед міжнародними партнерами.





