Львівська спілка архітекторів НСАУ заявила про рейдерське захоплення Порохової вежі у центрі міста. У відповідь Львівська обласна рада назвала такі закиди безпідставними та наголосила, що йдеться лише про тривалі судові процеси щодо права користування історичною пам’яткою.
Конфлікт загострився наприкінці листопада, коли спілка отримала вимогу звільнити приміщення, де десятиліттями діяв Будинок архітектора. Архітектори розцінили це як спробу витіснити їх з пам’ятки національного значення, тоді як в облраді пояснюють – договір оренди завершився, а порозуміння щодо подальшої співпраці не досягнуто.
Архітектори звинувачують посадовців у змові
10 грудня Львівська спілка архітекторів оприлюднила заяву, у якій повідомила про спробу рейдерського захоплення приміщення Порохової вежі. На думку архітекторів, до цього причетні окремі посадовці Львівської обласної ради та представники прокуратури.
«Унікальна пам’ятка національного значення опинилася під загрозою захоплення через змову посадових осіб Львівської обласної ради та окремих представників прокуратури», – йдеться у заяві спілки.
У спілці стверджують, що окремі посадовці обласної прокуратури внесли неправдиві відомості, нібито блокуючи повернення приміщення у державну власність. Водночас, за їхніми словами, посадовці Львівської облради ігнорують закон, а комунальне БТІ ухиляється від участі у судових засіданнях.
Архітектори розповідають, що 27 листопада отримали вимогу звільнити Порохову вежу. З цим вони не погоджуються та вже звернулися до судових інстанцій.
«Ми не дозволимо перекреслити десятиліття нашої праці та перетворити культурний осередок на черговий об’єкт комерційної наживи. Нами вже подано скарги до Печерського районного суду м. Києва та Генерального прокурора щодо порушення кримінальних проваджень за ст. 366 (Службове підроблення) та ст. 367 (Службова недбалість) КК України», – заявили у спілці.
Облрада відкидає звинувачення в «рейдерстві»
У Львівській обласній раді різко заперечують закиди архітекторів. Там наголошують, що йдеться не про силове захоплення, а про юридичні суперечки довкола права користування приміщенням.
«Представники архітектурного середовища, близькі до громадської організації “Національна спілка архітекторів України”, зокрема її Львівської обласної організації, пробують розігнати нову хвилю “зради”, заявляючи про “рейдерство” з боку Львівської обласної ради щодо Порохової вежі у Львові. Не йдеться про жодне “рейдерське захоплення” – триває низка судових процесів, об’єктом яких є Порохова вежа», – заявили у ЛОР.
За інформацією облради, зараз відбуваються два судові процеси: один стосується визначення права власності на приміщення, інший – оскарження з боку спілки архітекторів рішення про розірвання договору оренди.
Керівник управління майном спільної власності ЛОР Андрій Білоус окремо пояснив, що лист від 27 листопада, на який посилаються архітектори, був формальним повідомленням про завершення дії договору оренди наприкінці року.
«Лист від 27 листопада, про який пишуть представники Львівської обласної організації НСАУ, – повідомлення, що чинний договір оренди завершується до кінця грудня, а оскільки порозуміння ми не знайшли, то можливості продовжити співпрацю наразі не бачимо», – зазначив Андрій Білоус.
Він також наголосив, що Порохова вежа не може бути приватизована чи передана приватним особам, оскільки входить до переліку пам’яток культурної спадщини, які не підлягають приватизації.
Довга історія оренди та конфліктів
Порохова вежа на вул. Підвальній, 4 є пам’яткою архітектури національного значення та однією з небагатьох збережених фортифікаційних споруд давнього Львова. Власником об’єкта є Львівська обласна рада.
Львівська спілка архітекторів фактично ще з 1950-х років опікується цією будівлею. За кошти спілки вежу відновили з залишків фортифікаційних стін та облаштували в ній Будинок архітектора. Після проголошення незалежності України майно творчих спілок передбачалося передати у їхню власність, однак через статус Порохової вежі як пам’ятки національного значення вона залишалася в безстроковому й безоплатному користуванні архітекторів.
У 2009 році Львівська обласна рада оформила право власності на Порохову вежу. Напруга довкола будівлі наростала роками. Ще у 2018 році тодішній голова спілки Богдан Гой публічно заявляв про наміри облради виселити архітекторів з вежі та про інтерес до цього об’єкта з боку рестораторів, наводячи приклад перетворення Львівського арсеналу на популярний заклад харчування.
У червні цього року суд визнав недійсним договір оренди Порохової вежі та постановив повернути пам’ятку у розпорядження ЛОР. Тоді Андрій Білоус пояснював, що підставою для розірвання договору стало те, що спілка архітекторів нібито здавала частину приміщення під кафе у «приховану суборенду».
Архітектори з таким рішенням не погодилися і заявили про намір його оскаржувати. Нові судові позови та публічні заяви про «рейдерство» стали черговим етапом цієї тривалої суперечки.
Фортифікаційна спадщина Львова
Порохова вежа є єдиною збереженою серед усіх оборонних веж, брам і бастіонів Львова. Згідно з дослідженнями, її збудували у 1556 році з каменю старого міського арсеналу.
Споруда входила до третьої лінії оборони міста й мала три яруси, де розміщували гармати та іншу зброю. Завершувала вежу гостроверхий дах, вкритий черепицею. У мирні часи її використовували як склад – тут зберігали зерно.
У 1950-х роках, за радянських часів, Порохову вежу відреконструювали, а у 1973 році – відреставрували. Саме тоді вона остаточно утвердилася як важливий культурний та архітектурний символ Львова, довкола якого й сьогодні точаться запеклі дискусії про те, хто і як має право ним опікуватися.
