Юридичний конфлікт триває. Львівська міська рада масово судиться з будівельними фірмами через масштабне ігнорування інфраструктурних внесків.
Тільки протягом одного тижня мерія подала позовів на суму понад 60 мільйонів гривень, а загалом у провадженні перебуває більше 100 справ. Офіційні деталі оприлюднили на сайті міськради.
Заборгованість виникла через зміну профільного законодавства. Деякі забудовники пояснюють тривалу несплату грошей перехідним періодом у законі та очікують на вердикти вищих судових інстанцій.
“Був період, коли цей внесок був обов’язковий. Потім був період, коли його відмінили. А між цими двома періодами був такий період перехідний, коли працювали перехідні положення. І юридично в документах, в законах це було сформульовано так, що забудовники це зрозуміли одним чином, а влада – іншим. І на сьогодні вийшло, що влада виставила рахунки забудовникам. Львівська міська рада трактує ці перехідні положення на свою користь, а забудовники – на свою. І в даному випадку будемо дивитись, що скажуть вищі судові органи” ,— пояснює Сергій Напрасніков.
Претензії є обґрунтованими. Керівниця міського юридичного департаменту Гелена Пайонкевич зазначила, що суми боргів в індивідуальних позовах варіюються від 90 тисяч до майже 10 мільйонів гривень.
Позиція мерії непохитна. За словами посадовиці, ці кошти громада мала скерувати безпосередньо на будівництво та ремонт важливих соціальних, інженерних і транспортних об’єктів міста.
“У нас в провадженні є понад 100 таких справ судових. Частина з них вже на стадії завершення. Як правило, в більшості випадків суди виносять рішення на користь територіальної громади. З найбільших сум, які я пам’ятаю, це, напевно, 16 мільйонів, це в одному судовому процесі. Це так звані безпідставно збережені гроші, які були несплачені як внесок на розвиток соціальної інфраструктури”, — розповідає Гелена Пайонкевич.
Судові суперечки охоплюють об’єкти, які зводилися протягом 2020 року або були повністю завершені ще до цього часу. Адвокатка Лілія Баюш нагадала, що раніше закон зобов’язував компанії фінансувати розвиток міст ще до введення новобудов в експлуатацію, але у 2021 році цю вимогу виключили.
“Станом на 9 лютого 2026 року Верховний Суд сформував відповідну практику, де чітко роз’яснив, які саме платежі і який порядок мав здійснюватися під час сплати таких пайових внесків. По факту судова практика каже: навіть неукладення такого договору все одно зобов’язує забудовника сплачувати ці старі борги як кошти, які незаконно збережені”, — каже Лілія Баюш.
Європейський досвід підтверджує ефективність подібних зборів. Наприклад, у Копенгагені та Парижі бізнес додатково фінансує лікарні чи школи, хоча архітектор Ярослав Іваськів наголошує на важливості цільового спрямування грошей саме на конкретний район.
Одним із таких боржників виявилася компанія “ЖК Грінвуд”. Міська рада намагається стягнути з фірми понад шість мільйонів гривень через суд, про що співвласник компанії Сергій Напрасніков говорить як про наслідок юридичної плутанини.
