У Львові лікарі провели складну операцію військовослужбовцю Віталію Дячуку, у якого виявили небезпечні передракові зміни в нирці. Медики ухвалили рішення про радикальне втручання, що дозволило запобігти розвитку онкологічного захворювання.
Про операцію повідомили в Університетській лікарні ЛНМУ імені Данила Галицького 23 лютого. Пацієнтові повністю видалили нирку, уражену множинними кістами.
Віталій Дячук служить у війську з 2015 року. За цей час він встиг побувати диверсантом, штурмовиком, снайпером, вибухотехніком та альпіністом, а нині працює інструктором. Проблеми зі здоров’ям дали про себе знати під час виконання бойових завдань у 2025 році.
Після тривалих фізичних навантажень, перевезення вантажів і постійного носіння бронежилета військовий почав відчувати сильний біль у спині. За власні кошти він зробив МРТ, яке виявило кісту в поперековому відділі.
У Житомирі фахівці відмовилися братися за операцію, тож Віталій звернувся до знайомих лікарів у Львові.
Свій вибір він пояснив так:
“Чому саме звернувся до судинного хірурга Тараса Кобзи? Тому що він теж військовий, воював з 2014 в АТО, а потім – під час повномасштабної війни як лікар рятував поранених. Він розуміє психологію військового, обмеження і чому ми не можемо бути під постійним мед наглядом. У моєму випадку я можу на пів року потрапити в бліндаж.”
Сам хірург Тарас Кобза зізнається, що знав Віталія задовго до операції. Вони познайомилися ще до повномасштабного вторгнення, коли військовий тренував лікаря з вогневої підготовки та снайперських навичок.
“Ми перетиналися не раз. Віталій як активний воїн брав участь у звільненні Києва, працював у масштабних операціях із залученням бронетехніки, авіації та артилерії. Навіть він сам був здивований, у якому великому місиві перебував, і це однозначно вплинуло на здоров’я”, – розповів медик.
Після обстежень у Львові лікарі діагностували у пацієнта множинні кісти у воротах нирки, класифіковані як Босняк-3 та Босняк-4. Це передракові стани, які несуть серйозну загрозу життю.
Медики наголосили, що навіть незначна травма могла призвести до розриву кіст з масивною артеріальною кровотечею або переродження у злоякісну пухлину. Операція була єдино можливим рішенням.
Хірургічне втручання минуло без ускладнень. Під час операції лікарі виявили, що кишківник був припаяний до печінки, що дало підстави припустити: процес кистоутворення розпочався після попередніх травм, пережитих військовим.
Спочатку команда планувала провести автотрансплантацію нирки – видалити кісти та пересадити пацієнтові його ж орган. Однак через значні руйнування тканин від цієї ідеї довелося відмовитися.
У лікарні зазначили:
“Через серйозні ушкодження тканин нирку довелося забрати. Водночас пацієнти з однією ниркою за статистикою часто живуть довше – вони уважніше ставляться до здоров’я і регулярно проходять обстеження.”
Для Тараса Кобзи ця операція була складною і з емоційного погляду:
“Було важко оперувати друга. Коли почав хірургічне втручання, довелося свідомо перемкнутися і не думати, що на операційному столі Віталій.”
Увесь період лікування військового підтримувала його дружина, яка також служить у війську. Вона розповіла, що новина про необхідність операції стала для родини важким ударом.
“Мене це прикро вразило. У чоловіка ще й рідкісна група крові 4-. Ми шукали донорів серед друзів у Львові, а фінансово змушені були просити допомоги, бо зараз ми в тилу і зарплати невеликі.”
Уже на другий день після операції Віталій Дячук почав самостійно ходити. Біль у попереку зник, і зараз він проходить відновлення під наглядом лікарів.
