Сьогодні українці відзначають Різдво Христове 25 грудня. Це вже третій рік, відколи країна приєдналася до більшості християнського світу у святкуванні однієї з найважливіших подій церковного року.
Різдво вважають днем народження Ісуса Христа. За біблійною оповіддю, Марія та Йосиф прибули до переповненого Вифлеєму і зупинилися в стайні, де народилося Дитя. Яскрава Вифлеємська зірка вказала шлях волхвам, які принесли новонародженому свої дари.
У пам’ять про цю подію віряни західного та східного обрядів збираються на урочисті богослужіння. Для українців це свято має не лише богословський, а й родинний вимір: воно традиційно об’єднує кілька поколінь за одним столом.
Напередодні, у Святвечір, завершується різдвяний піст. Українські родини чекають появи першої зорі та сідають до пісної вечері. На столі обов’язково з’являється кутя, а разом із нею готують дванадцять страв як подяку за прожитий рік і надію на новий.
Святковий вечір супроводжують колядками, а вранці люди вирушають до храму. Традиційне вітання лишається незмінним:
«Христос народився!» — «Славімо Його!»
Різдвяні дні в Україні поєднують духовні практики, гостину та взаємну підтримку. У багатьох громадах збирають допомогу для військових і родин, які залишилися без дому, продовжуючи традицію милосердя, властиву цьому святу.
Календарна реформа і нова дата
З 1 вересня 2023 року Православна церква України та Українська греко-католицька церква перейшли на Новоюліанський календар, зберігши чинну Пасхалію. Це означає, що більшість церковних свят тепер відзначають на 13 днів раніше, ніж раніше. Саме тоді Різдво 25 грудня вперше стало офіційною датою для українців.
Тож нинішнє святкування — це не лише повернення до давнішої християнської традиції, а й символічний крок назустріч спільному календарному простору з більшістю країн світу.
Різдво залишається святом радості, вдячності та надії. Воно нагадує про силу родини, цінність віри та відповідальність одне за одного — саме ті орієнтири, які особливо потрібні країні в час випробувань.
