39-річна мешканка Львівщини Галина Хміль, якій колись поставили діагноз «безпліддя», стала мамою всьоме. Її історія стала прикладом неймовірної сили віри, любові та професійної підтримки медиків.
Усі сім пологів жінки пройшли в Лікарні Святої Анни — під наглядом тієї самої лікарки, акушер-гінеколога Оксани Беген. Про це повідомили у пресслужбі Першого медоб’єднання Львова.
Галина вийшла заміж у 18 років. Разом із чоловіком Василем вони одразу мріяли про дітей, однак роками спроби завагітніти не давали результату. Кілька лікарів дійшли спільного висновку: через полікістоз яєчників, який порушує овуляцію, жінка ніколи не зможе стати матір’ю.
Та доля підготувала інший сценарій. Після звернення до лікарки Оксани Беген Галина отримала індивідуальне гормональне лікування. Уже невдовзі вона завагітніла — і відтоді довіряє своїй лікарці кожну вагітність.
«Чоловік сказав: “Господь нам дав — мусимо прийняти”. Спочатку було трохи страху, але я зрозуміла, що все відбувається не випадково. Якщо Бог благословив — значить, так має бути», — розповіла багатодітна мама.
Під час сьомих пологів поруч із Галиною була не чоловік, а їхня старша донька Христина — студентка четвертого курсу медичного університету. Саме вона перерізала пуповину своєї новонародженої сестрички.
«Важко описати емоції, коли тримаєш на руках щойно народжену сестричку. Це відчуття, яке запам’ятаю на все життя», — ділиться Христина.
На 39-му тижні вагітності Галина народила донечку Мартусю — здорову дівчинку вагою 4570 грамів і зростом 58 сантиметрів.
Акушер-гінеколог Оксана Беген, яка супроводжувала всі сім вагітностей, зізналася, що кожні наступні пологи вимагали особливої уваги від медичної команди:
«Під час сьомих пологів ризики для мами і малюка значно зростають — можливі кровотечі, ускладнення, навіть розрив матки. Усі діти Галини народжувалися великі — понад 4 кілограми, а одна донечка важила більше п’яти. Ми завжди готувалися до будь-яких сценаріїв, але щоразу все закінчувалося щасливо».
Сьогодні сім’я Хміль виховує семеро дітей і вдячна лікарям, які допомогли здійснити, здавалося б, неможливе. Галина з усмішкою каже, що її історія — доказ того, що віра й надія сильніші за будь-які діагнози.
