Біографія Івана Мазепи — готовий сценарій для історичної саги: інтриги двору, великі союзи й зради, кохання, війни та меценатство. І що важливо — вигадувати нічого не треба. Реальні події його життя звучать переконливіше за роман.
В одній постаті поєдналися державний діяч і дипломат, меценат і поет, чоловік пристрасті й великої амбіції. Нижче — десять фактів, які найкраще показують масштаб Мазепи.
Факт перший: освічений мандрівник, що знав вісім мов
У молоді роки Мазепа разом із польськими шляхтичами здійснив «освітню подорож» провідними країнами Європи — Францією, Італією, Німеччиною, Голландією. Подорож профінансував король Ян II Казимир. Юнак навіть побував у Луврі на банкеті Людовіка XIV з нагоди Піренейського миру 1659 року.
За життя опанував вісім мов: окрім української, польської та російської, блискуче володів латиною, вільно розмовляв німецькою та італійською, добре знав татарську й французьку.
Факт другий: роман коханця, який прогримів усією Європою
Чи була правдивою історія про вигнання юного Мазепи — досі предмет суперечок. Її популяризував шляхтич Ян Хризостом Пасек, давній недруг гетьмана. За його версією, Мазепа мав роман з дружиною можновладця, а розлючений чоловік наказав прив’язати суперника голим задом наперед до коня й пустити степом. Кінь начебто привіз знеможеного Мазепу до маєтку, де сторожа не одразу впізнала пана.
Правда це чи ні, але саме ця історія зробила ім’я Мазепи знаком для європейської уяви на століття вперед. Художники — від Ежена Делакруа — охоче зверталися до цього сюжету.
Факт третій: отаман Іван Сірко врятував Мазепі життя
1674 року, коли гетьман Дорошенко послав Мазепу з місією до Криму, його захопили в степу запорожці разом із татарським ескортом. Побачивши бранців-християн, козаки ледве не вчинили самосуд.
Ситуацію переламав кошовий Іван Сірко: закликав побратимів не вбивати посланця, бо той «ще може прислужитися і людям, і Вітчизні». Запорожці пощадили Мазепу, а Сірко відправив його до лівобережного гетьмана Самойловича — не як полоненого, а як посланця.
Факт четвертий: кавалер найвищих орденів Москви та Речі Посполитої
Під час другого Азовського походу козацькі частини Мазепи відзначилися, зокрема нападом запорожців на чайках на турецькі судна. За військові заслуги 1700 року Мазепа став другим в історії Росії кавалером найвищого ордену Андрія Первозваного.
У 1705 році він отримав і найвищу нагороду Речі Посполитої — орден Білого Орла, увійшовши до кола перших його кавалерів.
Факт п’ятий: господарник і стратег економіки
За Мазепи господарство Гетьманщини пережило піднесення. Активізувалася торгівля з Кримським ханством, Дунаєм і Чорномор’ям, Угорщиною, Польщею, Литвою; пожвавився внутрішній обмін між північчю та півднем, Запоріжжям і Слобожанщиною.
Експорт складався із зерна, льону, конопель, великої рогатої худоби. На півночі розвивали гірництво, папірництво, склодувство; багато варили селітри, поташу та смоли — важливих товарів для зовнішнього ринку. Сам Мазепа володів паперовими мануфактурами, опікувався виробництвом пороху й селітри.
Факт шостий: меценат, що відродив десятки святинь
З власних коштів гетьман збудував і відновив десятки храмів — джерела називають число 26 лише по великих проєктах. За його підтримки ремонтували Софійський собор, реставрували Михайлівський Золотоверхий монастир, Успенський собор і Троїцьку надбрамну церкву Києво-Печерської лаври, відновлювали Кирилівську церкву в Києві та Борисоглібський собор у Чернігові.
На його кошти постали дзвіниця Софії Київської, церква Всіх Святих у Лаврі, Вознесенська церква при жіночому монастирі та багато інших святинь — не лише в Україні.
Факт сьомий: поет, чия «Дума» звучить і сьогодні
Поетичний дар Мазепи відбився в творах, серед яких найвідоміша — «Дума» 1698 року. У ній гетьман закликає до єдності, оборони віри та прав, до спільної відповідальності за долю країни. Мотиви взаємної підтримки та готовності боронити свободи звучать напрочуд сучасно.
Факт восьмий: роман із Мотрею Кочубей
Одна з найгучніших історій — почуття між 65-річним Мазепою та 16-річною Мотрею, дочкою генерального писаря Василя Кочубея. Мазепа був її хрещеним батьком (1688). На Різдво 1704 року, посварившись із родиною, Мотря втекла до палацу гетьмана; він заспокоїв дівчину і під охороною повернув до батьків.
Попри листування й взаємні почуття, гетьман усвідомлював скандальність ситуації і відмовився від одруження. Згодом Мотря вийшла заміж за довірену особу Мазепи Семена Чуйкевича, який у 1709 році став на бік гетьмана. Подружжя заслали до Сибіру — імовірно, там Мотря й померла.
Французький дипломат Жан-Казимир де Балюз описував Мазепу як суворого, блискучого очима вершника з витонченими руками — і це пояснює, чому навіть у віці він справляв сильне враження.
Факт дев’ятий: порятунок Карла XII після Полтави
Після полтавської катастрофи саме козаки допомогли шведському королю Карлу XII уникнути полону. Біля Переволочної вони змайстрували своєрідний пором із двох старих човнів і перевезли короля разом з оточенням через Дніпро; козаки-вмілі плавці переганяли коней уплав.
Вже наступного ранку 16-тисячний корпус Левенгаупта капітулював перед шеститисячним загоном Меншикова, але Карл XII продовжив війну з Петром ще дев’ять років — до своєї смерті 1718-го.
Факт десятий: герой європейського мистецтва
Постать Мазепи стала темою сотень творів: дослідники налічують 186 гравюр, 42 картини, 22 музичні опуси, 17 літературних творів і 6 скульптур. Серед найвідоміших — поеми Джорджа Байрона, Віктора Гюго та Юліуша Словацького. Образ гетьмана надихав композиторів: від Ліста й Чайковського до Рахманінова.
Мазепа прожив життя, у якому політика, культура й особиста драма переплелися так тісно, що й сьогодні лишаються предметом палких дискусій — в Україні та далеко за її межами.
