З 20 жовтня у Львові розпочне роботу відкритий дослідницький простір «Візарій», що поєднає архівні матеріали про архітектуру, мистецтво, дизайн і культуру. Його створили на основі відновленого архіву Львівської спілки архітекторів, який формували ще з кінця 1950-х років. Реалізація проєкту стала можливою завдяки підтримці Українського культурного фонду, повідомили у Львівській ОДА.
Після масштабного впорядкування та часткової оцифрації колекції відвідувачі матимуть змогу безкоштовно працювати з матеріалами у читальній залі «Візарію» в Центрі архітектури, дизайну та урбаністики «Порохова вежа» (вул. Підвальна, 4). Крім того, оцифровану частину фонду буде розміщено в онлайн-каталозі на сайті проєкту.
Команда упорядкувала понад 7 000 видань XIX–XXI століть, серед яких чимало унікальних і раритетних. Серед них – альбом креслень Віденської опери (1885 р.), журнал «Menorah» (1925–1932), путівник «Oxford City and University» (1893 р.) та альбом гравюр Альбрехта Дюрера, виданий у Болгарії. Деяким експонатам колекції понад 200 років.
Директорка «Порохової вежі» Ангеліна Єфименко підкреслила, що для міста цей простір стане знаковим:
«Для відвідувачів це можливість працювати з матеріалами, яких немає онлайн, а для Львова – поява нарешті концентрованої локації про архітектуру та урбаністику. Це вже не просто бібліотека чи архів – це щось нове, саме тому ми дали йому назву “Візарій”».
Окрім доступу до архівів, у «Візарії» планують проводити публічні заходи: лекції, воркшопи, дискусії та огляди найцікавіших видань. Анонси подій будуть регулярно з’являтися у соціальних мережах простору.
Куратор бібліотечного напрямку Василь Майданський розповів, що команді фактично довелося створювати нову культурну інституцію «з нуля»:
«Ми впорядкували фонд, адаптували простір, заклали основу онлайн-каталогу та розпочали оцифровування найцінніших матеріалів. Це вдалося реалізувати завдяки підтримці Українського культурного фонду».
У найближчих планах – воркшоп-резиденція для студентів, які працюють над концепціями відбудови українських міст, а також серія публічних лекцій за участю відомих культурних діячів та архітекторів. Серед запрошених гостей – Акім Галімов і Павло Гудімов.
