В Україні ухвалили новий закон про державну політику у сфері національної пам’яті. За законопроєкт №13273 проголосували 273 народних депутати. Цей документ має стати фундаментом для формування єдиної політики пам’яті та протидії антиукраїнській пропаганді й саботажу процесів декомунізації.
Керівник Центру прав людини та меморіалізації війни Київської школи економіки, колишній очільник Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович відзначив історичність цього рішення. За його словами, ухвалення закону забезпечить системну реалізацію політики національної пам’яті на рівні окремого закону, а не лише підзаконних актів.
Як наголошує ексголова УІНП Володимир В’ятрович, новий закон визначає ключові поняття, а також покладає відповідальність за реалізацію політики національної пам’яті на Кабінет міністрів, органи влади та місцевого самоврядування.
- У законі чітко прописані терміни: “війна за Незалежність України”, “політика пам’яті”, “місця пам’яті”, “рашизм”, “злочини проти Українського народу”, “історична антиукраїнська пропаганда”, “національна пам’ять”.
- Документ визначає основні напрямки політики пам’яті та обов’язки органів влади щодо її реалізації.
- Стратегія відновлення та збереження національної пам’яті має розроблятися та затверджуватися Кабміном.
Таким чином, ухвалення цього закону має стати додатковим інструментом для захисту історичної правди, посилення єдності українського суспільства та блокування будь-яких спроб саботувати декомунізацію чи поширювати антиукраїнські наративи.
